7 ШВИДКИХ ПРИЙОМІВ ФОРМУВАЛЬНОГО ОЦІНЮВАННЯ

1. Новий погляд. 

Попросіть учнів узяти щойно вивчену тему/тези/науковий процес та спробувати поглянути на них із іншого боку. Наприклад, описати, як і де їх ще можна використати. Що більш неочікуваним буде рішення, то краще! Але одразу зауважте, що воно має бути логічним та обґрунтованим.

2. Паличка для ескімо. 

Попросіть школярів написати свої імена на паличках для ескімо (або зробіть це самі) та помістіть усі палички у стаканчик. Потім поставте класу запитання та навмання дістаньте одну з паличок. Учень, чиє ім’я написано на паличці, має дати відповідь. Такий підхід дозволяє залучити до роботи весь клас і показати дітям, що всі вони варті того, аби їх почули.

3. Карусель. 

Об’єднайте учнів у групи по 4-5 осіб та видайте кожній аркуш і кольорові маркери. А тепер скажіть дітям, що вони мають три хвилини та попросіть їх написати все, що вони знають із певної теми / всі можливі відповіді на відкрите запитання тощо. Час вийшов? Кожна група має передати свій аркуш по колу іншим учням. Школярі мають прочитати тези однокласників, додати свої (якщо їм є що додати, звісно), можна позначити ті твердження, із якими діти погоджуються (якщо ні – пояснити, що не так). За три хвилини школярі знову обмінюються аркушами.

4. 4 кути. 

У кожному кутку класу розмістіть аркуші із написами «Повністю погоджуюсь», «Погоджуюсь», «Не погоджуюсь» і «Повністю не погоджуюсь». Потім поставте дітям запитання або визначте тезу, ставлення до якої вони і мають продемонструвати. Нехай учні трохи подумають, а потім перейдуть до кута, який відповідає їхній думці. Потім можна попросити дітей пояснити, чому вони зробили той чи інший вибір.

5. Запитання та відповіді. 

Гра на відповідності для всього класу. На окремих картках напишіть запитання з теми та відповіді до них. Роздайте картки учням: хтось отримає картку із запитанням, а хтось – із відповіддю. Тепер упродовж трьох-п’яти хвилин діти із картками з запитаннями мають знайти однокласника із правильною відповіддю. Аби завдання було складнішим, попросіть дітей використовувати під час пошуку лише певні ключові слова.

6. Позиція. 

Учні уважно слухають заяву вчителя з теми (вона може як відповідати дійсності, так і ні, але в таком випадку вона має бути переконливою). Вислухавши заяву, діти мають визначитися, чи погоджуються вони з нею, чи ні, та за цим принципом об’єднатися у дві групи. Потім учні влаштовують коротке обговорення, аби сформувати чітку позицію, та презентують свої думки, можна навіть влаштувати дебати. Якщо під час обговорення аргументи іншої групи будуть більш переконливими, табір можна змінити.

7. Одна сторінка. 

Роздайте учням аркуші та попросіть їх проілюструвати щойно вивчену тему, аби продемонструвати її розуміння. На ньому мають бути ключові слова, найважливіші терміни, цитати, зображення тощо, а також власні ідеї школярів.